Особливості розвитку резильєнтності у педагогічних працівників

Abstract

У магістерській роботі проаналізовано ступінь дослідженості проблеми особливостей розвитку резильєнтності у педагогічних працівників. У роботі визначено що Резильєнтність – це психологічний ресурс особистості з подолання стресу та адаптації після травмуючої ситуації до нових обставин життя, що забезпечує її повноцінне функціонування та обумовлений регулятивними (здатність до саморегуляції, життєстійкості, самоконтроль, мотивація успіху, активні копінги), когнітивними (оптимістичний атрибутивний стиль, когнітивна гнучкість, осмисленість життя, його націленість на досягнення певної мети, розвинутий духовний інтелект), емоційними (перевага позитивних емоцій, доброго настрою, здатність регулювати емоції) та соціально-поведінковими (ефективний холдинг у дитинстві, добре виховання, добрі стосунки із дорослими у дитинстві, наявність партнерів та друзів, наявність соціальної підтримки та спроможність звертатись за підтримкою до інших) якостями та здатностями. Науковці виділяють три види феноменів резильєнтності: індивіди, схильні до ризику, які адаптувалися краще, ніж можна було очікувати; позитивна адаптація, попри стресовий досвід; швидке відновлення після психологічної травми. Резильєнтність впливає на: доброзичливе ставлення до себе; здатність реалістично планувати; розвиток асертивних, доброзичливих і разом з тим переконливих, комунікативних навичок; плекання своїх цінностей; розвиток власної «системи ресурсу»; плекання надії; розвиток здатності вирішувати проблеми. Дослідники виділяють кілька основних чинників, що сприяють розвитку та підтримці резильєнтності: здатність будувати реалістичні плани і здійснювати цілеспрямовані дії їхнього втілення у життя; позитивна самооцінка та впевненість у власних силах та здібностях; комунікативні навички та навички вирішення проблем; здатність керувати сильними спонуканнями та власними почуттями. Встановлено, що переважна більшість опитаних респондентів мають середній рівень резильєнтності, третині опитаним притаманний високий рівень, лише приблизно десята частина респондентів мають низький рівень. Встановлено статистично значущий зв’язок між рівнем прояву резильєнтності та такими чинниками як тривожність, вольова саморегуляція, копінг-стратегії для подолання стресу. З метою розвитку резильєнтності було підібрано систему вправ, інноваційних технік.