Особливості попередження та подолання співзалежності у дисфункціональних сім'ях

Abstract

У магістерській роботі проаналізовано ступінь дослідженості проблеми особливостей попередження та подолання співзалежності у дисфункціональних сім'ях. У роботі зазначено що дисфункціональна сім'я – це закрита сімейна система, в якій через регулярну неадаптивну та нездорову поведінку одного або декількох своїх членів, до якої змушені пристосовуватися інші члени сім'ї, відбувається співіснування у сім'ї за певним негативним сценарієм з унеможливленням забезпечення особистісного зростання кожного її члена; співзалежність як психологічна проблема можна визначити хронічним, прогресуючим розладом особистості, який створює звичку до саморуйнування коли одна людина емоційно, соціально та, у деяких випадках, фізично залежить від іншої з компульсивною спробою її контролювати при неспроможності зосередитися на власних потребах, з порушенням кордонів в інтимних і духовних стосунках, злиттям всіх інтересів та концентрацією своїх думок на іншій людині в результаті дисфункціональної динаміки розвитку стосунків у сім’ї. У процесі дослідження класифікації встановлено, що найбільш сучасним та популярним є на сьогодні поділ на патологічну, домінуючу підпорядковану, хронічну конфліктну, хаотичну дисфункціональні сім’ї. Виділено ознаки дисфункціональних сімей, особливості прояву, симптоми та наслідки співзалежності. На основі аналізу та систематизації діагностичних методик встановлено, що рівень прояву співзалежності у дисфункціональних сім'ях визначає сімейна динаміка та емоційний інтелект; чинниками, які впливають на її прояв, є: неефективна комунікація в сім'ї, незадоволеність сімейним станом, відсутність культури вирішення конфліктів тощо. З метою попередження та подолання співзалежності у дисфункціональних сім'ях нами було розроблено психологічні рекомендації.