Реалізація гендерного підходу при формуванні управлінської культури керівника закладу освіти

Abstract

Мета дослідження - полягає у дослідженні особливостей гендерного підходу при формуванні управлінської культури керівника закладу освіти. Теоретичне значення дослідження полягає в обгрунтуванні принципів реалізації гендерного підходу в умовах формування управлінської культури керівника закладу освіти. Робота розширює наукові уявлення про взаємозв'язок між гендерною рівністю, організаційною культурою та ефективністю управління. Вона також доповнює існуючі теорії щодо інтеграції гендерних аспектів у управлінську діяльність, сприяючи подальшому розвитку гендерної педагогіки та управлінських практик в освітній сфері. Практичне значення. Розроблені на основі теоретичних досліджень рекомендації сприяють вдосконаленню управлінських процесів, що робить освітні заклади більш відкритими, ефективними та орієнтованими на принципи сталого розвитку. Результати дослідження можуть бути використані як науково- педагогічними працівниками закладів вищої освіти, так і керівниками - практиками. Висновки: Гендерний розподіл керівних посад у закладах освіти є важливим показником рівня забезпечення рівних можливостей для професійної самореалізації жінок і чоловіків у сфері освітнього менеджменту. Проведене дослідження показало, що, хоча в закладах загальної середньої освіти спостерігається переважання жінок на керівних посадах директорів (68.5%) і заступників директорів (87.3%), у закладах вищої освіти ситуація є протилежною, де керівні позиції займають переважно чоловіки особливо на рівні ректорів (76.6%) та проректорів (64.3%). Основними перешкодами є гендерні стереотипи (значущість 8.7, складність подолання 9.2), організаційна культура (8.3; 7.9) та «подвійне навантаження» жінок (8.1; 7.5). Найбільш ефективними виявилися програми менторства (82%) та тренінги з лідерства для жінок (79%). Концепція «скляної стелі» пояснює бар'єри для просування жінок у сфері вищої освіти. Теорія «критичної маси» підтверджує важливість досягнення порогового рівня представництва жінок на керівних посадах для культурних змін. Теорія соціальних мереж обгрунтовує значення професійних спільнот і менторських програм для кар'єрного зростання жінок. Таким чином, досягнення гендерної рівності в управлінні закладами освіти потребує комплексного підходу, що включає як структурні зміни (квоти, гендерно-чутливі процедури найму), так і культурні трансформації (подолання стереотипів, зміна організаційної культури). Важливим є подальший моніторинг та оцінка ефективності впроваджених заходів для коригування політики забезпечення рівних можливостей у сфері освітнього менеджменту.