Особливості подолання бойового стресу у військовослужбовців в умовах бойових дій

Abstract

Мета дослідження – теоретично обґрунтувати та емпірично дослідити особливості прояву бойового стресу у військовослужбовців в умовах бойових дій та розробити психологічні рекомендації щодо його подолання. Теоретичне значення результатів дослідження полягає визначенні основних підходів до визначення поняття «стрес» та передумов виникнення даного феномену»; виокремленні та характеристиці основних різновидів стресу; розкритті специфіки прояву бойового стресу у військовослужбовців в умовах бойових дій. Практичне значення отриманих результатів полягає в тому, що розроблені рекомендації будуть сприяти попередженню та подоланню бойового стресу у військовослужбовців в умовах бойових дій. Апробований у дослідженні методичний інструментарій може стати основою моніторингу рівня прояву бойового стресу у військовослужбовців в умовах бойових дій. Висновки. Бойовий стрес – це реакція на події під час бою: вибухи, загроза, крики, поранення. На жаль, це торкається й цивільних осіб. Вони відчули стрес внаслідок пережитих ракетних ударів та інших подій. Психологи працюють не з самим бойовим стресом, а з відповіддю на нього. Виділяють два етапи бойового стресу: стадія безпосереднього сприйняття подій; стадія, коли дія обставин припиняється, а ми їх згадуємо. Супроводжується виникненням неспецифічних доклінічних психологічних симптомів, а за умови перевищення індивідуального порогу психічної адаптації військовослужбовців - специфічних нозологічних проявів психічних розладів. Встановлено, що бойовий стрес має суттєвий вплив на військовослужбовців та може зумовити деформацію особистості, яка є "ціною" адаптації до умов війни. Поведінка військового під час бою в умовах бойового стресу може виявлятися через такі ознаки: відсутність реакції або загальмованість у відповідь на наказ; припинення або зупинка бойових дій; постріли не в бік противника, іноді в іншому напрямку або вгору; нездатність спрямувати погляд на ворога; неконтрольована поведінка бійця; присутність істеричних проявів. Згідно з результатами дослідження, приблизно у половини опитаних військовослужбовців (52,8 %) виявлено бойовий стрес високої інтенсивності. У свою чергу, чверть учасників дослідження (25,0 %) мали бойовий стрес середньої інтенсивності. Дещо менша кількість респондентів (22,2 %) продемонстрували бойовий стрес низької інтенсивності. За результатами дослідження встановлено статистично значущий взаємозв'язок між проявом бойового стресу та такими факторами, як резильєнтність, тривожність, виснаження від стресу, вольова саморегуляція. Для подолання бойового стресу у військовослужбовців розроблено систему методів та правил.