Селянське землеволодіння в Глухівському, Конотопському й Кролевецькому повітах Чернігівської губернії (друга половина XIX – початок XX ст.)

Abstract

У статті схарактеризовано поземельний устрій селян Глухівського, Конотопського та Кролевецького повітів Чернігівської губернії внаслідок реалізації реформи 1861 р. другої половини ХІХ – початку ХХ ст. Виявлено певні регіональні особливості процесу наділення землею селян різних категорій. Визначено спільні риси й специфіку реалізації «малоросійського» та «великоросійського» положень про земельний устрій селян, складання і впровадження уставних грамот та межування земель. В статье охарактеризован земельный строй крестьян Глуховского, Конотопского и Кролевецкого уездов Черниговской губернии в результате реализации реформы 1861 г. второй половины XIX – начала ХХ в. Выявлены определенные региональные особенности процесса наделения крестьян землей различных категорий. Определены общие черты и специфику реализации «малороссийского» и «великорусского» положений о земельном строй крестьян, составление и внедрение уставных грамот и межевания земель. The article analyses the land structure of the peasants of Hlukhiv, Konotop and Krolevets counties of Chernihiv province as a result of the reform of 1861 in the middle of the 19th – early 20th centuries. Certain regional features of the process of land allotment of peasants of different categories are indicated. The common features and peculiarities of the realization of the Little Russian and Great Russian positions, drafting and implementing of charters and land surveying are determined. The counties that used the Little Russian and Great Russian positions are shown (or both at the same time). The sizes of peasant plots and duties for them are shown. The examples illustrate the protection of the interests of landlords by the authorities when endowing peasants of different categories of land. The principles of selection of peace mediators and the level of efficiency of their work, as well as approaches to the creation of peace sites are highlighted. The pace of the surveying process and its consequences for different categories of peasants are analysed.