Діяльність органів селянського управління та самоврядування Київської та Чернігівської губерній у 60 – 70 рр. ХІХ ст.

Abstract

У публікації на основі широкого спектру архівних матеріалів досліджено процес формування, основні напрями діяльності та рівень ефективності органів селянського управління та самоврядування на теренах Київської та Чернігівської губерній у перші два десятиріччя після запровадження селянської реформи 1861 р. Встановлено, що створені органи селянського управління всіх рівнів у Київській та Чернігівській губерніях практично не виконували більшість передбачених функцій. Члени губернських по селянських справах присутствій головну увагу приділяли контролю за діями мирових селянських установ та селянських управлінь. Діяльність більшості селянських установ та посадових осіб викликала скарги. Хабарництво, некомпетентність, низький рівень освіти, затягування справ були характерними рисами новостворених установ. Діяльність сільських старост, волосних старшин і писарів викликала численні скарги з боку селян та негативні оцінки з боку адміністрації. Порушення з їх боку формували апатію і недовіру селян до органів селянського управління і питань самоврядування. У реальному житті новостворені органи селянського управління більше виконували поліцейські функції відстоюючи інтереси поміщиків та паразитуючих чиновників. В публикации на основе широкого спектра архивных материалов исследованы процесс формирования, основные направления деятельности и уровень эффективности органов крестьянского управления и самоуправления в Киевской и Черниговской губерниях в первые два десятилетия после введения крестьянской реформы 1861 г. Установлено, что созданы органы крестьянского управления всех уровней в Киевской и Черниговской губерниях практически не выполняли большинство предусмотренных функций. Члены губернских по крестьянским делам присутствий главное внимание уделяли контролю над действиями мировых крестьянских учреждений и крестьянских управлений. Деятельность большинства крестьянских учреждений и должностных лиц вызвала жалобы. Взяточничество, некомпетентность, низкий уровень образования, затягивание дел были характерными чертами вновь учреждений. Деятельность сельских старост, волостных старшин и писарей вызвала многочисленные жалобы со стороны крестьян и негативные оценки со стороны администрации. Нарушения с их стороны формировали апатию и недоверие крестьян к органам крестьянского управления и вопросам самоуправления. В реальной жизни вновь органы крестьянского управления больше выполняли полицейские функции отстаивая интересы помещиков и паразитирующих чиновников. Based on a wide range of archival materials, the process of formation, the main directions of activity and the level of efficiency of the bodies of peasant administration and self-government in the Kiev and Chernigov provinces in the first two decades after the introduction of the peasant reform of 1861 were investigated in publication. It was established that the bodies of peasant administration in the Kiev and Chernigov provinces at all levels were practically not fulfilling most of the foreseen functions. The members of the provincial peasant presences focused on controlling the actions of world peasant institutions and peasant administrations. The activities of most of the peasant institutions and officials caused complaints. Bribery, incompetence, low educational level, and delays in cases were characteristic features of newly established institutions. The activities of village elders, volost elders and clerks caused numerous complaints from peasants and negative assessments from the administration. Violations formed the apathy and distrust of the peasants towards the bodies of peasant administration and questions of self-government. In real life, the peasant administration bodies performed more police functions defending the interests of landowners and parasitic officials.