Mykola Rudenko’s poetry and prose as a platform for popularizing the author’s alternative hypothesis of the Universe

Abstract

The results of literary research of members of Sumy Branch of Scientific Society named after Serhiy Podolyns’kyy are presented, which reveal the uniqueness of literary output of outstanding Ukrainian writer Mykola Rudenko. His literary legacy is unique because the writer used it as a popularization platform of his scientific hypotheses, and ideas; it saturates textual essence of his works with scientific terminology, formulas, mathematical, physical calculations; forms reader’s scientific worldview and allows wide readership to participate in writer’s scientific discoveries. The purpose of study is to show how scientific hypothesis of Mykola Rudenko’s Monadic world structure was formed and how it was reflected in his works. Research used general scientific (analysis, synthesis, comparison) and literary methods (systemic approach, hermeneutic, etc.). The works of I. Voloshyn, H. Vivat, P. Grigorenko, B. Pastukh, T. Trofymenko, O. Nezhivy, V. Shevchuk allow to comprehensively comprehend the legacy of Mykola Rudenko. A detailed analysis of works of M. Rudenko allows us to conclude: 1) writer used his literary works as a platform to popularize his scientific research; 2) M. Rudenko managed to create whole layer of "scientific" poetry and prose; 3) one should not consider his poetry and prose as an appendix to "Energy of Progress" – they are autonomous works, especially lyrics. Представлено результати літературознавчого дослідження членів Сумського осередку Наукового товариства імені Сергія Подолинського, що розкривають унікальність художнього доробку видатного українського письменника Миколи Руденка. Художній спадок митця є унікальним тим, що письменник його використовував як платформу для популяризації своїх наукових гіпотез, ідей і припущень; це насичує текстову тканину творів науковою термінологією, формулами, математичними й фізичними розрахунками, формує у читача науковий світогляд і дозволяє долучитися до наукових відкриттів письменника широкій читацькій аудиторії. Мета дослідження – показати, як формувалася наукова гіпотеза монадної світобудови Миколи Руденка і як це відбивалося у його поезії та прозі. У дослідженні використано загальнонаукові (аналіз, синтез і порівняння) та літературознавчі методи (системний підхід, герменевтичний та ін.). Всебічно осягнути спадок Миколи Руденка, дозволяють розвідки І. Волошина, Г. Віват, П. Григоренка, Б. Пастуха, Т. Трофименко, О. Неживого, В. Шевчука. Детальний аналіз поезії і прози М. Руденка дозволяє зробити ряд висновків: 1) письменник використовував художній доробок як платформу для популяризації своїх наукових пошуків; 2) М. Руденкові вдалося створити цілий пласт «наукових» поезій та прози, що є унікальним для української літератури; 3) незважаючи на те, що вірші й романи розкривають здобутки письменника у царині космології та фізичної економії, не варто розглядати його поезію та прозу як додаток до «Енергії прогресу» – це автономні твори, особливо лірика.