Особливості профілактики та подолання прокрастинації у педагогічних працівників

Abstract

У магістерській роботі проаналізовано ступінь дослідженості проблеми особливостей профілактики та подолання прокрастинації у педагогічних працівників. У роботі визначено що прокрастинація – схильність до постійного відкладання важливих і термінових справ, що призводить до життєвих проблем та негативних психологічних ефектів. Прокрастинація – це вираз емоційної реакції на планові або необхідні справи, наслідком якої є відкладання справ, завдань, рішень на потім. Неминучою закономірністю такого відкладання є накопичення великого обсягу завдань, на виконання яких залишається мало часу. Дослідники даного явища дотримуються думки, що прокрастинація – це явище нормативне, вона може час від часу виникати в кожної особистості, але загрозу становить ситуація, коли прокрастинація стає звичним робочим станом особистості. Серед основних причин виникнення прокрастинації виділяють: авторитарність батьків, страх невдачі, перфекціонізм, незрозумілі цілі, невірні переконання, лінь і відсутність інтересу. Серед класифікацій загальноприйнятою вважається розділення прокрастинації на наступні види: щоденна (побутова), тобто відкладання домашніх справ, які повинні виконуватися регулярно; прокрастинація у прийнятті рішень (в тому числі незначних); невротична, тобто відкладання життєвоважливих рішень, таких як вибір професії або створення сім'ї; компульсивна, при якій у людини поєднуються два види прокрастинації – поведінкова і в прийнятті рішень; академічна, тобто відкладання виконання навчальних завдань, підготовки до іспитів та ін. Методи боротьби з прокрастинацією: планування та цілі, мистецтво маленьких кроків, підтримка, досягнення та нагороди, робочий настрій, найбільш значущі завдання, візуалізація, усунення перешкод, внутрішній діалог, відпочинок без почуття провини, «Ні», метод пряника, методика антирасписания, витривалість, скрасити роботу.