Інструменти розвитку емоційного інтелекту сучасного менеджера

Abstract

Мета – визначити та схарактеризувати ефективні практичні інструменти розвитку емоційного інтелекту сучасного менеджера. Теоретичне значення полягає в конкретизації поняття «емоційний інтелект сучасного менеджера», розкритті особливостей його розвитку через визначення змісту, структури, чинників та характеристику ефективних практичних інструментів. Практичне значення полягає у можливості використання матеріалів магістерської роботи під час самоосвітньої діяльності сучасних менеджерів та в процесі підвищення кваліфікації. Висновки. Здійснено теоретичний аналіз наукових джерел з проблеми розвитку емоційного інтелекту сучасного менеджера, який підтвердив актуальність проблеми для представників зарубіжної та вітчизняної науки. З’ясовано, що емоційний інтелект у сучасних дослідженнях виступає як вид інтелекту; як компонент емоційної сфери особистості; як метапроцесуальний феномен на перетині емоцій та інтелекту; як сукупність некогнітивних здібностей; як поєднання когнітивних здібностей та особистісних властивостей; як набутий компонент здібностей; як компетентність. Уточнено поняття емоційний інтелект сучасного менеджера – як здатність особистості менеджера розуміти, керувати та використовувати свої емоції, емоції співробітників та підлеглих, для досягнення успіху в бізнесі та в управлінні персоналом. У структурі емоційного інтелекту сучасного менеджера визначено такі складові: самосвідомість, саморегуляція, соціальна компетентність, емоційна свідомість, емпатія. Схарактеризовано чинники розвитку, до яких віднесено біологічні, вікові соціальні, професійно-формувальні. Проведено емпіричне дослідження стану сформованості емоційного інтелекту сучасних менеджерів, у якому взяло участь 28 керівників різних рівнів управління, яке виявило низький рівень емпатії у керівників. Схарактеризовано практичні інструменти розвитку емоційного інтелекту сучасного менеджера: саморефлексія (аналіз власних емоцій, реакцій та мотивацій; самостійні рефлексії та регулярне само оцінювання); практика саморегуляції (навчання технікам стрес-менеджменту та самоконтролю, таких як медитація, глибоке дихання, релаксаційні вправи; вивчення емоцій і реакцій (аналіз емоцій, що виникають в різних ситуаціях і як вони впливають на прийняття рішень та взаємодію з іншими); спілкування і слухання (активне слухання співробітників, прояв емпатії та знаходження часу для спілкування щодо їх потреб та переживань); навчання соціальним навичкам (вивчення способів побудови позитивних взаємин з колегами, вирішення конфліктів та ефективній комунікації); професійний розвиток (участь у тренінгах та семінарах з емоційного інтелекту). Розроблено програму соціально-психологічного тренінгу «Емоційний інтелект: диференціація, усвідомлення та управління», що має свою структуру, план, мету, завдання; передбачає два змістові блоки: «Розвиток внутрішньоособистісного емоційного інтелекту сучасного менеджера» та «Розвиток міжособистісного емоційного інтелекту сучасного менеджера» та комплекс інтерактивних та ресурсних вправ для набуття умінь та навичок управління своїми емоційними станами, оволодіння прийомами саногенного (оздоровчого) мислення; соціально-психологічної рефлексії комунікативної взаємодії та набуття навичок ефективної групової співпраці, заснованої на розумінні емоцій учасників групи.