Особливості попередження та подолання тривожності у педагогічних працівників в умовах війни

Abstract

Мета дослідження – теоретично обґрунтувати та емпірично дослідити особливості тривожності у педагогічних працівників в умовах війни, а також розробити психологічні рекомендації щодо її попередження та подолання. Теоретичне значення результатів дослідження полягає у визначенні основних підходів до визначення поняття «тривожності»; здійсненні класифікації та характеристиці моделей тривожності; визначення специфіки попередження та подолання тривожності у педагогічних працівників в умовах війни та виокремити системи чинників, які впливають на неї. Практичне значення отриманих результатів Практичне значення отриманих результатів полягає в тому, що розроблені рекомендації можуть бути використані для попередження та подолання проявів тривожності у педагогічних працівників в умовах війни. Апробований у дослідженні методичний інструментарій доцільно застосовувати як основу для моніторингу рівня тривожності педагогів. Висновки. Тривожність є психологічним станом і відносно стійкою особистісною схильністю, що проявляється внутрішнім напруженням, занепокоєнням і очікуванням загрози та впливає на професійне й особистісне функціонування педагога. У межах дослідження її прояви розглянуто крізь призму трьох чинників: переживаного стресу, самооцінки та емпатії. Виокремлено типові варіанти прояву тривожності в умовах хронічного стресу: ситуативний, стійкий (особистісний) та соматично/поведінково зумовлений. Показано, що тривожність відображається на самооцінюванні ефективності, здатності до планування й самоконтролю, якості комунікації та ухваленні рішень. Емпірично встановлено, що в більшості педагогів рівень тривожності перебуває в межах середніх значень; у частини респондентів він підвищений, у незначної кількості – низький. Статистично значущих кореляційних зв’язків між рівнем тривожності та чинниками стресу, самооцінки й емпатії не виявлено. Для профілактики та зниження тривожності запропоновано систему вправ і технік, спрямованих на зменшення стресу, стабілізацію емоційного стану, підтримку самооцінки та розвиток емпатійної взаємодії з дотриманням особистих меж.