Особливості профілактики прояву емоційного вигорання у медичних працівників в умовах війни

Abstract

Мета дослідження – теоретично обґрунтувати та емпірично дослідити особливості прояву емоційного вигорання у медичних працівників в умовах війни та розробити психологічні рекомендації щодо його профілактики. Теоретичне значення результатів дослідження: полягає у цілісному аналізі сутності підходу до поняття емоційного вигорання та його структурних компонентів; розгляді специфіки проявів емоційного вигорання у медичних працівників в умовах війни; виокремленні чинників, які впливають на прояв емоційного вигорання у медичних працівників в умовах війни. Практичне значення отриманих результатів: полягає в тому, що розроблені психологічні рекомендації будуть сприяти профілактиці проявів емоційного вигорання у медичних працівників в умовах війни та можуть використовуватися психологами закладів охорони здоров’я у їх професійній діяльності. Апробований у дослідженні методичний інструментарій може стати основою моніторингу рівня прояву емоційного вигорання у медичних працівників в умовах війни. Висновки. Емоційне вигорання медичних працівників в умовах війни – це складний багатовимірний синдром, що характеризується хронічним емоційним та фізичним виснаженням, цинізмом або деперсоналізацією, а також зниженням відчуття професійної ефективності та особистих досягнень. Він виникає внаслідок тривалого впливу екстремальних стресових факторів, пов'язаних з роботою в умовах підвищеної небезпеки, інтенсивного емоційного навантаження, обмежених ресурсів та морально-етичних викликів, що притаманні медичній практиці під час військових дій. Оскільки основною причиною вигорання є довготривалий стрес, то в організмі такої людини спостерігаються загальні симптоми стресових реакцій. До психологічних симптомів емоційного вигорання належать: проблеми з концентрацією уваги, депресія, тривога, почуття марності, втрата інтересу чи задоволення, суїцидальні думки. Встановлено, що переважна більшість опитаних респондентів мають високий рівень прояву емоційного вигорання у фазі «резистенції». У свою чергу низький рівень прояву емоційного вигорання мають медичні працівники у фазі «напруження». Встановлено статистично значущий зв’язок між рівнем прояву емоційного вигорання та такими чинниками тривожність, депресія та рівень благополуччя. З метою профілактики прояву емоційного вигорання у медичних працівників було запропоновано тренінгове заняття.