Особливості розвитку критичного мислення в юнацькому віці

Abstract

Мета дослідження – визначити особливості критичного мислення в юнацькому віці та розкрити психологічні умови його розвитку. Теоретичне значення результатів дослідження полягає у: визначенні основних підходів до визначення поняття «критичне мислення»; визначено специфіку прояву критичного мислення в юнацькому віці та чинники, які впливають на його розвиток. Практичне значення отриманих результатів роботи полягає в тому, що підібрані магістрантом рекомендації можуть сприяти розвитку критичного мислення в юнацькому віці та використовуватись в роботі практичних психологів. Апробований у дослідженні методичний інструментарій може стати основою моніторингу особливостей розвитку критичного мислення в юнацькому віці. Висновки. Аналіз понять «критичне мислення» дає підстави зробити такі висновки: критичне мислення – це мислення усвідомлене, самостійне, рефлексивне, цілеспрямоване, обґрунтоване, контрольоване та самоорганізоване. Основними складовими критичного мислення є: 1) загальнометодологічні принципи (переконання у необхідності самокорекції методу дослідження, увага до процедури дослідження; врахування інших точок зору; готовність бути критичним не лише по відношенню до інших, але й до себе); 2) загальні стратегії (розділити проблему на частини; розв’язати прості проблеми, що відбивають окремі аспекти основної проблеми; використати смислові та графічні організатори, аби представити проблему різними способами; розглянути окремі випадки, щоб «відчути» усю проблему; аналіз засобів та цілей); 3) процедури (усвідомлення проблеми та діалектичного зв’язку між суперечностями; доведення; знаходження контраргументів; пошук фактів, що суперечать власній думці; обґрунтування; оцінювання – вибір однієї із багатьох альтернатив, усвідомлення обмежень, що накладаються на висновок; спростування; узагальнення; побудова гіпотез; формулювання висновків). Критичне мислення юнаків має свої особливості, які характеризуються: усвідомленням того, що відбувається (не автоматичні дії, а обдумування ситуації), швидким прийняттям рішення (не спираючись лише на емоції та переживання), можливістю поставити собі запитання і спробувати знайти на них раціональні відповіді, вмінням розпізнавати маніпуляції, здатністю йти на компроміс, не піддаватись емоціям та оцінювати чи змінювати власну думку. На основі аналізу та систематизації, нами було побудовано діагностичний інструментарій для дослідження особливостей критичного мислення – критичне мислення, діагностика ригідності, творча уява та навіюваність. Нами були представлені психологічні рекомендації для розвитку критичного мислення в юнацькому віці.