Особливості попередження та подолання емоційного вигорання у медичних працівників

Abstract

Мета дослідження – визначити сутність поняття «емоційне вигорання» та розкрити особливості попередження та подолання емоційного вигорання у медичних працівників. Теоретичне значення результатів дослідження полягає у визначенні основних підходів до визначення поняття «емоційне вигорання»; здійсненні класифікації та характеристиці моделей емоційного вигорання; визначенні специфіки прояву емоційного вигорання у медичних працівників та виокремленні системи чинників, які впливають на нього. Практичне значення отриманих результатів полягає в тому, що розроблені рекомендації будуть сприяти попередженню і подоланню емоційного вигорання у медичних працівників. Апробований у дослідженні методичний інструментарій може стати основою моніторингу рівня прояву емоційного вигорання і у медичних працівників. Висновки. Емоційне вигорання – це довготривала стресова реакція, яка виникає внаслідок тривалих професійних стресів середньої ефективності. Її можна розглядати в аспекті особистісної деформації, яка відбувається під впливом професійних стресів. Емоційне вигорання у медичних працівників виникає в результаті невідповідності вимог робочого середовища і індивідуальних ресурсів, ресурсів працівника, що створює загрозу для успішності діяльності, здоров'я. На сучасному етапі розвитку зарубіжної психології феномен вигорання досліджується в психології стресових станів (вигорання як результат стресу), в межах психології професійної діяльності (вигорання як форма професійної деформації) та екзистенційної психології (вигорання як стан фізичного і психічного виснаження, що виникло в результаті довготривалого перебування в емоційно напружених ситуаціях). Отже, аналіз досліджень дає змогу зробити висновок, що більшість авторів визначають емоційне вигорання як синдром, що розвивається на фоні хронічного професійного стресу та призводить до спустошення емоційних й особистісних ресурсів людини. У результаті відбувається порушення і деформація професійної діяльності медичного працівника, знижується результативність праці в цілому. Результати дослідження дозволили встановити статистично значущий зв’язок між рівнем ситуативної тривожності у медичних працівників та сформованістю таких фаз емоційного вигорання як «резистенція» та «виснаження», тоді як між рівнем ситуативної тривожності та фазою емоційного вигорання - «напруження» статистично значущого зв’язку встановлено не було. Профілактика та подолання емоційного вигорання у медичних працівників має включати спеціальні тренінгові програми; комплекс методик, спрямованих на подолання ситуативної та особистісної тривожності; релаксаційні вправи тощо. Вважаємо доцільним, упровадження комплексної тренінгової програми для профілактики та подолання емоційного вигорання у медичних працівників «Психологічні особливості профілактики та подолання емоційного вигорання медичних працівників».