Особливості розвитку стресостійкості у майбутніх практичних психологів

Abstract

Мета дослідження – теоретично обґрунтувати і емпірично визначити особливості стресостійкості у майбутніх практичних психологів та розкрити психологічні умови її розвитку. Теоретичне значення результатів дослідження полягає у визначенні основних підходів до визначення поняття «стресостійкість», аналізу її моделей та стадій; визначенні специфіки стресостійкості у майбутніх практичних психологів та виокремити систему чинників, які впливають на неї. Практичне значення отриманих результатів полягає у можливості використання отриманих результатів у процесі підготовки майбутніх практичних психологів до професійної діяльності в умовах підвищеного психоемоційного навантаження. Визначення особливостей прояву стресостійкості та чинників, які на неї впливають, дозволяє більш ефективно формувати психологічну готовність у майбутніх практичних психологів до роботи в умовах стресу. Апробований у дослідженні методичний інструментарій може стати основою моніторингу рівня прояву стресостійкості у майбутніх практичних психологів. Висновки. Аналіз наукових досліджень показав, що рівень стресостійкості у майбутніх практичних психологів залежить від низки індивідуально-психологічних чинників, зокрема емоційної регуляції, рівня тривожності, самооцінки та розвитку копінг-стратегій. Дослідники підкреслюють, що студенти психологічних факультетів, які володіють адаптивними механізмами подолання стресу, здатні ефективніше справлятися з психоемоційними навантаженнями, що є важливим як у період навчання, так і у майбутній професійній діяльності. У ході емпіричного дослідження встановлено, що більшій частині здобувачів вищої освіти (85,3 %) притаманний нормальний рівень стресостійкості, що свідчить про їхню здатність ефективно справлятися з впливом стресу. Лише 14,7% мають суттєвий вплив стресу на їхнє життя, що потребує уваги та, можливо, корекції підходів до управління стресом. Загалом, результати вказують на переважання адаптивної поведінки серед респондентів. Досліджено, що рівень ситуативної тривожності у здобувачів вищої освіти становить 56% - високий рівень, а рівень реактивної тривожності – низький, він притаманний 65% опитаних. У 100% опитаних середній рівень самоповаги. 45% респондентів обирають копінг-стратегію «Позитивна переоцінка». З метою розвитку стресостійкості у майбутніх практичних психологів було розроблено тренінгову програму на тему: «Розвиток стресостійкості у майбутніх практичних психологів».