Особливості розвитку стресостійкості у майбутніх практичних психологів в умовах війни

Abstract

Мета дослідження – теоретично обґрунтувати та емпірично дослідити особливості розвитку стресостійкості у майбутніх практичних психологів в умовах війни та розробити психологічні рекомендації щодо її розвитку. Теоретичне значення результатів дослідження полягає у аналізі сутності понять «стрес», «стресостійкість» в контексті різноманітних підходів; розкритті специфіки прояву стресостійкості у майбутніх психологів; виокремленні та характеристиці системи чинників, які впливають на прояв стресостійкості у майбутніх психологів. Практичне значення отриманих результатів полягає в тому, що розроблені рекомендації будуть сприяти розвитку стресостійкості у майбутніх практичних психологів в умовах війни. Апробований у дослідженні методичний інструментарій може стати основою моніторингу рівня розвитку стресостійкості у майбутніх практичних психологів в умовах віцни. Висновки. Стресостійкість особистості розглядається як динамічна, інтегративна властивість особистості, як результат процесу зіткнення індивіда зі стресогенним фактором, що включає процес саморегуляції, когнітивну репрезентацію, об’єктивну характеристику ситуації та вимоги до особистості. Адекватність оцінки ситуації та власних ресурсів визначає інтенсивність реакцій, спрямованих особистістю на зміну компонентів стресової ситуації, що зумовлюють рівень стресостійкості під час і після травматичних подій. Стресостійкість особистості формується на основі багаторазового зіткнення особистості зі стресогенними факторами. Це зіткнення розгортається як складний процес, що охоплює оцінку стресової ситуації, регуляцію діяльності в стресогенних умовах, долання стресу або пристосування до нього, вплив на особистість травматичних подій. Визначено соціально–психологічні та вікові умови формування стресостійкості у студентському віці. Структурно–функціональна організація стресостійкості студентів репрезентується як динамічна, інтегральна, цілісна система, внутрішньо–диференційована особистісною, поведінковою, соціальною структурою. Провідні функції стресостійкості у студентському віці сфокусовані на співвідношеннях об’єктивних умов і вимог ситуації, які визначають адекватний контроль над стресором і зумовлюють суб’єктивно і об’єктивно функціональні зусилля чинити опір стресу і долати його негативні наслідки. З метою розвитку стресостійкості у майбутніх психологів в умовах війни підібрано систему вправ, інноваційних технік. Розроблено психологічні рекомендації щодо розвитку стресостійкості у майбутніх практичних психологів в умовах війни.