Особливості розвитку емоційного інтелекту у педагогічних працівників

Abstract

Мета дослідження – визначити особливості прояву емоційного інтелекту у педагогічних працівників, а також розробити психологічні рекомендації щодо розвитку емоційного інтелекту у педагогічних працівників. Теоретичне значення результатів дослідження полягає у визначенні сутності поняття «емоційний інтелект»; здійсненні та характеристиці основних підходів щодо дослідження психологічного феномену емоційного інтелекту; розкритті специфіки прояву емоційного інтелекту у педагогічних працівників та виокремленні системи чинників, які впливають на нього. Практичне значення отриманих результатів полягає в тому, що розроблені психологічні рекомендації сприятимуть розвитку емоційного інтелекту у педагогічних працівників. Апробований у дослідженні методичний інструментарій може стати основою моніторингу рівня розвитку емоційного інтелекту у педагогічних працівників. Висновки. Емоційний інтелект – це інтегральна властивість особистості розпізнавати й розуміти, контролювати й регулювати власні емоції та емоції інших, а також вміти використовувати ці здатності для досягнення життєво важливих цілей. В дослідженні виокремлено наступні чинники, які найбільше впливають на розвиток емоційного інтелекту у педагогічних працівників: 1) усвідомлення власних емоцій та почуттів – своєчасно розпізнавання емоцій, аналіз їх, розуміння впливу на інших; 2) управління власними емоціями та почуттями – здатність контролювати свої емоції та імпульси є важливою професійною компетенцією педагогічного працівника; 3) самомотивація як внутрішня мотивація до роботи сприяє досягненню успіху завдяки здатності зберігати оптимізм та ентузіазм; 4) емпатія є важливим інструментом педагогічній діяльності, вона дозволяє розуміти емоції учнів, враховувати їхні потреби. У ході дослідження було встановлено, що всі респонденти мають достатній рівень розвитку емоційного інтелекту, проте його окремі складові розвинені нерівномірно. Найбільш вираженими є усвідомлення своїх почуттів і емоцій та управління ними, тоді як рівень самомотивації виявився нижчим. Це свідчить про те, що педагогічним працівникам не завжди вистачає внутрішнього ресурсу для активної самостійної діяльності, що може впливати на професійну ефективність. Встановлено статистично значущий зв’язок між рівнем розвитку емоційного інтелекту та емпатією. Для підвищення рівня розвитку емоційного інтелекту педагогічних працівників було розроблено психологічні рекомендації та запропоновано тренінгове заняття «Емпатія – важлива соціальна компетентність».