Особливості розвитку емпатії у осіб періоду середньої зрілості

Abstract

Мета дослідження – теоретично вивчити та емпірично дослідити особливості прояву емпатії у осіб періоду середньої зрілості та розробити тренінгову програму розвитку емпатії у осіб періоду середньої зрілості. Теоретичне значення результатів полягає у визначенні основних підходів до поняття «емпатія»»; виокремленні основних видів емпатії за певними критеріями; аналізі особливостей розвитку емпатії у осіб періоду середньої зрілості та чинників, які впливають на її розвиток Практичне значення отриманих результатів полягає в тому, що розроблені рекомендації будуть сприяти розвитку емпатії у осіб періоду середньої зрілості. Апробований у дослідженні методичний інструментарій може стати основою моніторингу рівня розвитку емпатії у осіб періоду середньої зрілості. Висновки. «Емпатія» - це особлива здатність людини сприймати, відображати, відчувати або проникати в емоційні переживання та внутрішній світ іншої людини. Ця здатність сприяє встановленню взаєморозуміння, узгодженню позицій та вибору спільних способів саморегуляції та регуляції міжособистісної взаємодії. Специфіка прояву емпатії у осіб періоду середньої зрілості має свої особливості, пов’язані з віковими психологічними, соціальними та особистісними змінами. У ході емпіричного дослідження встановлено, що 67,5% опитаних осіб має середній рівень здатності до емпатії, 17,5% - високий рівень, 15 % - низький. Досліджувані з середнім рівнем розвитку емоційного відгуку складають 65%, високий рівень - 22,5 % респондентів, 12,5 % - низький рівень емоційного відгуку. Виявлено взаємозв'язок каналів емпатії з показниками емоційного відгуку та емпатійних здібностей. Досліджувані з емпатією, вираженою на середньому рівні, можуть проявляти співчуття до інших у певних ситуаціях, але можуть мати обмежену здатність відчувати інші емоції та переживати їх на глибокому рівні. З метою розвитку емпатії у осіб періоду середньої зрілості підготовлено тренінгову програму.