Особливості розвитку обдарованості у дітей молодшого шкільного віку

Abstract

Мета дослідження – теоретично обґрунтувати та емпірично дослідити особливості прояву обдарованих дітей молодшого шкільного віку та розробити психологічні рекомендації щодо її розвитку. Теоретична цінність результатів дослідження полягає у: виокремленні основних підходів до поняття «обдарованість» та основних різновидів обдарованості; аналізі особливостей обдарованості у дітей молодшого шкільного віку. Практичне значення отриманих результатів полягає в тому, що розроблені рекомендації будуть сприяти розвитку обдарованості у дітей молодшого шкільного віку. Апробований у дослідженні методичний інструментарій може стати основою моніторингу рівня прояву обдарованості у дітей молодшого шкільного віку. Висновки. Обдарованість – це системне утворення особистості, що є координатором, регулятором, стимулятором творчої діяльності, сприяє знаходженню таких рішень, які дають можливість людині краще пристосуватись до світу, оточення, інших людей і до себе. Важливою ознакою обдарованості є креативність - здатність до творчості. Згідно з психологічними дослідженнями, основу обдарованості складає закладений від народження творчий потенціал, який розвивається протягом усього життя людини. Ознаки обдарованості – це ті особливості дитини з талантом, які виражаються в її реальній активності та можуть бути оцінені шляхом спостереження за її поведінкою. Характерними рисами обдарованих дітей є випередження в розвитку пізнавальних здібностей, психосоціальної чутливості та фізичних даних. У молодшому шкільному віці гострота сприйняття, наявність необхідних передумов словесного мислення, спрямованість розумової активності на повторення, внутрішнє прийняття, створюють сприятливе середовище для збагачення та розвитку психіки. Всі діти, що розвиваються прискореними темпами, з різними проявами обдарованості, вимагають особливої турботи з боку оточуючих – батьків та педагогів, для того, щоб вони мали можливість втілити свою неповторну індивідуальність. У результаті тестування було виявлено, що 57,8 % дітей молодшого шкільного віку мають чітко виражені різні види обдарованості. У 31,3 % дітей молодшого шкільного віку деякі виявлено схильність до певних видів діяльності, але проявляються вони не постійно. В 10,9 % учнів не виявлено чітко виражених інтересів до будь-якої діяльності. За результатами дослідження встановлено статистично значущий зв’язок між рівнем вираженості обдарованості та такими чинниками, як творчим потенціалом, творчим мисленням й навчальною мотивацією. Розроблено психологічні рекомендації щодо розвитку обдарованості у дітей молодшого шкільного віку.