Особливості розвитку емоційного інтелекту в юнацькому віці

Abstract

Мета дослідження – теоретично обґрунтувати та емпірично дослідити особливості розвитку емоційного інтелекту в юнацькому віці та розробити тренінгову програму для його розвитку. Теоретичне значення результатів дослідження полягає у розкритті сутності поняття «емоційний інтелект» в контексті основних західних та вітчизняних психологічних теорій і підходів; аналізі специфіки розвитку емоційного інтелекту в юнацькому віці; виокремленні та характеристиці чинників, які впливають на розвиток емоційного інтелекту в юнацькому віці. Практичне значення отриманих результатів полягає в тому, що виявлені особливості та встановлені закономірності розвитку емоційного інтелекту в юнацькому віці та чинники його детермінації можуть бути використані практичними психологами, педагогами та батьками. Розроблена тренінгова програма сприятиме оптимізації розвитку емоційного інтелекту в юнацькому віці, зокрема в умовах підвищеного стресу. Апробований у дослідженні методичний інструментарій може бути застосований для моніторингу рівня розвитку емоційного інтелекту у юнаків та юнок. Висновки. Юнацький вік є критичним періодом для розвитку емоційного інтелекту (ЕІ). Результати емпіричного дослідження свідчать про переважно низький загальний рівень ЕІ у 51,1% респондентів, при цьому 60% опитаних мають низькі показники за шкалою «розуміння емоцій», а 46,8% – за шкалою «управління емоціями». У ході дослідження встановлено гендерні відмінності: дівчата демонструють нижчу здатність до управління емоціями, тоді як у хлопців зафіксовано нижчий рівень розвитку міжособистісного ЕІ. Також виявлено негативний вплив неповної сімейної структури на формування більшості компонентів ЕІ. Аналіз досліджуваних психологічних чинників виявив високий рівень емпатії у більшості юнацтва (79%), переважно середній рівень самооцінки (76%) та дисбаланс у розвитку рефлексивних процесів, а саме домінування високої саморефлексії при середньому рівні соціорефлексії. Статистично підтверджено, що загальний ЕІ позитивно корелює із саморефлексією, але негативно – із самооцінкою; міжособистісний ЕІ позитивно корелює з емпатією та соціорефлексією; внутрішньоособистісний ЕІ негативно корелює з емпатією і самооцінкою, а управління емоціями позитивно – з саморефлексією та негативно – з самооцінкою, «розуміння емоцій» не показало статистично значущих зв'язків. Негативні кореляції ЕІ з самооцінкою та емпатією свідчать про його складну детермінації в юнацькому віці і потребують подальшого дослідження. На основі даних розроблено тренінгову програму та сформульовано рекомендації щодо розвитку ЕІ в юнацькому віці, зокрема в умовах війни.